Перед образом Христа

ПЕРЕД ОБРАЗОМ ХРИСТА

(Христі О. Алчевській)

Як тихо в кімнаті!
В заквітчаній шаті
На темній іконі
В кривавій короні
Христос головою поник.

Неначе нудьгує,
Що мучивсь він всує,
Що зникло все праве
І свято криваве
Справляє й тепер чоловік.

Зворушує згадки
Огонь од лампадки,
Що світять тут люди
Про факел Іуди
В густім Гефсиманськім саду.

Бо й досі ще люди
Страдальці повсюди,
Шукають завзято
На дикеє свято
В догідність людському суду.

1909