ГІМН |
Вічний революціонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю,— Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, То аж вчора розповився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє: Словом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою,— Міліони радо йдуть, Бо се голос духа чуть. Голос духа чути скрізь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі. Вічний революціонер Дух, наука, думка, воля Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер. Розвалилась зла руїна, Покотилася лавіна, І де в світі тая сила, Щоб в бігу її спинила, Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день? |
1880 |