| * * * |
|
Синьо, розвіяно — в далі. Дзвонить на розі трамвай. Серце на огненній палі... Ну, і нехай. В скриньку листа покладу я,— крапля впаде на папер. Думаю в ніч молодую,— може, згадає тепер. Крок одинокий. Панелі. Стихли трамваї давно. Плач ліхтаря на шинелі, темне, холодне вікно. Думаю в ніч молодую, меркне цигарки огонь. Може, зустріну, знайду я... Вітер питає: — Кого?.. |
| 1923 |