Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

В.Симоненко

* * *

Осінній вечір морозові дихав, У небі місяць, немов п’ятак... Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла — і мені ні слова, Лиш на хвилину звела брову... І сіяв вечір густу полову На пережовклу суху траву.

12.11.1956