Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | М.Рильський |
ЛЮДСЬКІСТЬ |
П.Тичині |
Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем. Солодкою стрілою пізній цвіт, Скрадаючися, приморозок ранить. Дзвенить земля, як кований копит. Зима прийде — і серця не обманить. Все буде так, як писано в книжках: Зірчастий сніг, легкий на вітах іній І голоси самотні у полях. Та й по снігах, метелицях поплине, Як у дзвінких, незміряних морях, Невірний човен вірної людини. |