| * * * |
|
Є острови, яких нема й на мапі, Країни є, не знані дотепер... Ще можна дні свої віддать канапі, – Жив-проживав такий-то і помер... А є й такі, що до нудного скону Не розуміють, хто вони такі, І, книг морських перечитавши з тонну, Не знають навіть назв материків. Та є у нас усіх прикмета спільна: Час промине, поменшає снаги, – І зможе кожен позіхнути звільна, Спокійно подивившись навкруги. |
| 1927 |