| * * * |
|
Місто мале. На дзвіницю злізти, – Видко жита й хутори сусідні. Виконком, аптека й канцеляристи... Всі знайомі, всі рідні. Житиму тихо. Як осінь гарна, – Біля воріт надвечір сидіти... Просто – площа базарна, А на ній – собаки та діти... Знаю, як мало людині треба. Спогадів трохи, тютюн, кімната... Інколи краєчок неба... ...Симфонія Дев’ята... |
| 1927 |