| * * * |
|
Там, де полягли вони за волю, Буряки тепер для цукроварні. І не треба слів. Не треба болю. – Іншим дні прозорі, тихі, гарні. Скінчено. Записано. І крапка. – Спочивайте, стомлені над міру! – ...Розгортає знов іржава сапка Землю, від утоми сіру. |
| 1926 |