| * * * |
|
Уночі його вели на розстріл. Хтось тримав ліхтар, мов смолоскип. На неголенім обличчі гострі Волоски... Віддалік, немов цілком байдуже, Офіцер димок цигарки плів. Тільки неба хмарний, темний кужіль Чув нудне і коротеньке – плі! Відбулось. Мета моя далека, Я такої смерті не боюсь! – Зійде кров, немов всесвітня Мекка, Для твоїх майбутніх синіх блуз! |
| 1926 |