| * * * |
|
Де ви, де ви, земель наших пуритани, Де Ти, Слово, втілене в людях Із гострим, із ясним зором? Розгублені, роздратовані, балакучі, Вони скрізь — недовірки безбожні... Як на дні моря, Як у жовтім хвилюванню водорослин Блукаю задумливо... — Боже, Бий промінням, Бий промінням, Бий промінням! |