| * * * |
|
В місті хугою, вихром і холодом ніч плюскотом топче в брук — і на мить я в затишку, що молодо квітне щастям, теплом твоїх рук. І за мить — я піду по дворі тими вулицями, що ніч пойняла,— в серці вогником щасним горітиме юна й радісна крихта тепла. Гарячим, розжеврілим скерцом тюльпаном світ розцвів, мов серце, стривожене серцем, мов погляд юний твій. Вже й тишу, дожиданням п’яну, пройняв кривавий блиск — це полум’ям тюльпана серця два зайнялись... |