| * * * |
|
Молитися тобі: цвісти, кохати — Отак, як я колись зірниці ранній, Коли душа росте, цвіте на грані Дня й ночі — в тайни повних і багатих. Імла світанком із низької хати Виводить терем, криє стіни драні,— Кохання так на синьому екрані У фільм вабливий, в казку розснувати! У душу брязнуть золотії кола, І стогне світ в захопленні німому, Застигнуть в золоті дзвінкі хмарини... Засяє радість росами довкола,— І затремтять пісні у серці мому, І світ кудись в танках і в ритмах рине! |