| * * * |
|
Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір. Тихесенько бренькочуть на струнах срібних лір. Я в смутку та в задумі блукаю по гаю, В тім шелесті та й шумі слова чиїсь ловлю Хтось тужить за красою, зітхає по весні, І срібною росою падуть слізки рясні. Колишуться смереки, гойдається сосна, Про щастя недалеке говорить їм весна. |