Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | А.Волинська |
* * * |
На прощу до твоїх очей! Нарешті вирвалась з сітей: з ночей недоспаних, із днів з їх поспіхом; від побутових негараздів, які були й пребудуть завжди; від тих вузькоколійних буднів (мов паразитів ситих, трутнів). Я вирвалась і провіщаю: На прощі все усім прощаю, бо поспішаю. Поспішаю повз всі торговища і грища, і повені, і пожарища, лицем сліпуча, духом вища, лечу, як пісня із грудей, На прощу до чужих очей! |