| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Г.Чупринка |
| ОСІННЯ КВІТКА |
|
В саду похилилася квітка осіння На ніжнім високім стеблі І сипле додолу доспіле насіння, Ховаючи в мокрій землі. За дітьми росою не капають сльози, Бо знає те квітка й сама, Що їх не зморозять пекучі морози, Що їх берегтиме зима... Вона їх обгорне товстою корою І снігом засипле їх слід, А інколи й сонце їм блисне порою Промінням надії крізь лід. |
| 1909 |