Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

Г.Чупринка

ДИЛЕМА

І Не доходь, не доходь до останніх границь, Не стрівайся самотно з кінцем! Повернися назад до живих таємниць Любознавчим юнацьким лицем. Тут і сонце, і тінь, тут і буря, і грім, І кипить боротьба навкруги! До життя, до життя! Тут серцям молодим Ціле море огню і жаги. Ти і раб і герой! — Так доводь до кінця, До гармонії всякий розлад... До життя ж, не змертвілі юнацькі серця, До земних величезних принад!.. II Бачиш — місце, бачиш — коло, Де все вмерло й захололо, Де людина кам’яніє, Де каміння сонце гріє. Де одні мерці?— Одвернися, Одкаснися З божим гнівом на лиці Од сумного попелища В ту країну, де найвища Розгорілася краса, Щоб пізнало серце хоре Величезне синє море, Золотисті небеса. В небі, злившися з красою, Животворною росою Мрії вернуться назад На розпалене каміння На загальне омертвіння, На розлад.