Світло й тіні

СВІТЛО Й ТІНІ

Зв’януть квітоньки рожеві,
Тільки хмарка їх не скропить.
Пал гарячий полудневий
Їх утомою обхопить.

Помарніють квіти, трави,
Ніжні лілії, купави,
І любистки, і окропи...
Де ж ті хмарки кучеряві?
Де ж той дощик? Чом не кропить?

Серце зниє од страждання,
Тільки щастя перебіжне
Палом щирого кохання
Не дмухне на серце ніжне.

Настрій тихий, настрій млявий
Знищить ніжнії уяви,
І бажання, і надії...
Гаснуть думоньки яскраві!
Де ж те щастя? Чом не віє?

1910