Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | Ю.Федькович |
РЕКРУТ |
Стояв же він на шельваху В цісарськім дворі, Вмивався він, втирався він, Як гусь по воді; Умився він да сльозами, Ніхто го не чув, Стулився він на багнеті, На хвильку заснув. Ой спить же він на багнеті В цісарськім дворі, Та й сниться му, що ходить десь По синій горі, Та й кучері зачісує, Та й кучері в’є... Чом ненька ми не писує, Ци вна ще жиє? Ой рада би-м, мій синоньку, Листок написать, Насипали могилоньку, Не можу я встать; Не можу я, соколоньку, Глубоко на дні, Насипали на рученьки Сирої землі. І був би він в царськім дворі Багато ще снив, Гукнув-бо дзвін на Стефані, А він ся збудив; Утер собі і личенько, Утер си і гвер... Кров точиться по мармурі, А жовняр умер. |
(1862) |