Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | О.Стефанович |
* * * |
Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь бліде все, сніг і небо, Санки і я, і сивий кінь... Кому розлити було треба В повітрі блідість сюю з неба? Дзвінок забленькав десь: дзінь-дзінь... |
1923 |