| Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | О.Стефанович |
| РІЗДВЯНА КАЗКА |
| М. К. |
|
Що за дивна то новинка Стала в лісі — Засвітилася ялинка На узліссі! Свічечок на гілках — сила Пресиленна — І червона й синя й біла І зелена!.. А горішків і цукорків — Без рахунків!.. А під нею — цілі горки Подарунків!.. Позбігалися із гаю Зайці й білки, А вона їм простягає Свої гілки. «Грійте вогниками лапки, Грійте ніжки, А після — цукорки, ябка Та горішки...» Як нагрілись нахололі Їхні шубки, Всі горішки покололи Гострі зубки. І цукорки їм припали До сподоби. — Дай ще більше, то замало Їх було би! Не лишилася ні криха І від яблук... Все їх бавило — і дзиґа І кораблик... Всі дарунки знадобились, Всі гостинці. Тільки зірка залишилась На ялинці. В темний гай з ялинки сяє Тільки зірка. І ялинка каже заям І вивіркам: «А тепер ідіте спатки,— Я вберуся І навідаю ту хатку, Де Маруся.» |
| Прага, 1940 |