Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка | О.Стефанович |
* * * |
І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало... І знову моя Осінь десь ходила. І знову десь під банею блакиті, Як в церкві голубій паникадила, Берези золотіють своїм віттям... І знову моя Осінь десь ходила. І знову десь між листям рябиновим — Сліди, мов од кривавого кропила... У синяві — у золоті — у крові, І знову моя Осінь десь ходила. |
Прага, 1925 |