| * * * |
| Миколі Хвильовому |
|
Ми на драбинах зор за днем золотодзвонним... Порошковим вінком годин тривожний бій... І ранок з нами йде, веселий та червоний, Співати про завод і села голубі. Зустрілись в квітні ми. На сонячні галяви Вже вечір голубий задумливо звисав... і рядом з ним зоря, нервова і смуглява, ховалась за доми, як золота коза... Й нам путь тепер одна. Внизу старе захляле... дим іншого життя нам вітер з гір несе. І теплим молоком душа моя проллялась на жито золоте твоїх дзвінких пісень... |
| 1921 |