| * * * |
|
Грають в морі між камінням Розфарбовані промінням Зграї хвиль живих. Плещуть, ловляться, тікають, Лащуть, скелі обнімають, Ллються через них. Та мовчать понуро скелі І на поклики веселі, І на жарти, і на сміх. І стоять вони в задумі... І немає в білім шумі Втіх на рани їх. |
| 17.VIII.1911 |