| * * * |
|
Таке життя! Отак справдились мрії! І напівсни — передчуття, Як світ, прекрасного життя, Що тільки в снах дитячих мріє. Брехня, насильство, зрада, кров Мене каміннями зустріли, Вп’ялися в мозок, в серце стріли, І з верхогір я вниз пішов. Пішов туди, де регіт дикий Душив ридання, стогін, крики, І крізь туман я вгледів там, Як плакав Бог, безсилий сам. І Бог обняв мене крилом, І вийшли ми, змагання повні, І вдвох боролися зі злом, Аж доки впали непритомні. |
| 25.IV.1924 |