| * * * |
|
Зима пройшла, весна минає, А їх не бачу я... Усе чогось, когось чекає Душа моя. Від когось я почути мушу: «Весна і там! у нас!» І бризне нагло мені в душу Сто сонць ураз. Проходять дні, як чорні ночі; З пітьмою все злилось... В туманах тонуть мої очі І ждуть когось. |
| 8.V.1919 |