| * * * |
|
Схід сонця зустріти я вийшов у поле І став на коліна до сходу. Привіт тобі, сонце! Привіт тобі, Воле, Від серця мого і народу! Привіт тобі мій, злотокрила орлице, І тисячі криків до неба! Як цілі ще мури твоєї темниці, Візьми мою кров, коли треба. Яка ж ти, о Воле, прекрасна, пречиста! Ти нам і не снилась такою... Спинися ж над нами і сяй, промениста, Довіку своєю красою. |
| 1917 |