| * * * |
|
Жита з волошками, і луки, і гаї, І всі розкоші весняні, Всю вроду, всю красу безкраю, Як втілити її,— не знаю, В слова, в пісні мої. Де взяти кольорів стобарвних і живих Для трав і квітів весняних, Де взять мелодій, слів і згуків Для всіх пісень гаїв і луків І шуму хвиль річних?! Ах, знаю де! Я в казку дивную свою Усю фантазію ввіллю, Зроблю усе живим, чудовним, Таємності, розкошів повним,— І в казці дійсність відіб’ю. |
| 1906 |