| * * * |
|
Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов для неба кидав їх. «Самотній він, — юрба казала,— Як жаль його...» і далі йшла, І в повній щирості бажала Зробить посмітюху з орла. |
| 1906 |