ЛІТНЬОЇ НОЧІ |
Дихають тихо акації ніжні, Злегка колишуться в сутіні срібній, Дивляться мовчки на місяць, на зорі, Дивляться в світ, ним ясним зачаровані... Чом я, скажіть, не акація ніжна, Нащо думки мене спалюють, мучать?! Чом я не можу забутись остільки, Щоб лише міг я дивитись і дихати?.. |
1905 |