Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка

О.Олесь

* * *

Як зграя радісна пташок, Легкі і сніжно-білі, Пісні мої під небом десь Літали і дзвеніли. І з неба кликали вони До братства, до любові... Та час, проносючись, бризнув На їхні крила крові.

1906