| * * * |
|
Розбіглись ми по всіх світах усюди: «Рятуйте нас, рятуйте нас, о люде! Як небо наших сліз не чує, Хай земля рятує». І розказали ми по селах і в містах, Як розпинають нас за правду на хрестах, Які течуть у нас криваві ріки І топлять наші зойки-крики. Все розказали ми, всі вилили страждання, І це була одна розпука і благання: «Рятуйте нас, рятуйте нас В смертельний час, в останній час». Нас слухали, кривились і зітхали, І в відповідь нічого не сказали... І бігли ми на гори з голосінням, І падали в сльозах перед камінням. |
| 29.V.1919 |