| * * * |
|
Ви сонця ждали так давно... І ось в огні зійшло воно. Чого ж злякались ви горіння, Чому сховались від проміння І враз спустилися на дно? Вам стала рідною тюрма!.. Ах, дати б вам хоч край ярма, Хоч шмат комусь за щось покори, Лякають вас ясні простори, Лякає воля вас сама! |
| 24.ХІІ.1917 |