| * * * |
|
Коли ми приспимо в серцях своїх жалі, Загоїм рани після бою, Ми душі віддамо своїй землі, Ми край заллєм незнаною красою. Як кров, ми душі віддамо своїй землі І край заллєм незнаною красою, Коли приспим в серцях свої жалі, Жалі і рани після бою. |
| 8.VIII.1919 |