| * * * |
|
Косять, коси, Луг голосе, Косять, косять косарі; А в моїй душі співають, Срібло струн перебирають, Грають, грають кобзарі. В оксамитах, В сріблі, в злоті Виступають козаки... Косять коси, Ноги босі І діряві сорочки. Підійшов я, Привітався І звертаюсь до юрби: «Ось ви в злиднях, босі й голі, А чи прагнете ви долі, Чи готові до борьби?!» В оксамитах, В сріблі, в злоті Виступають козаки... Косять коси, Ноги босі І діряві сорочки. Хтось всміхнувся, Обернувся І промовив мені враз: «Ми, паничу, луки косим — І вже вас ласкаво просим: Потурбуйтеся за нас». Косять коси, Луг голосе, Гнуться низько косарі, Гнуться низько... Тане військо... Замирають кобзарі... |