| * * * |
|
Народ, як мертвий, спить без снів, А я на лірі граю І вас, нудьгуючих панів, Піснями розважаю. Ганьба мені, ганьба мені! Замовкніть, срібні струни, Бо цілий край кона в багні, І скрізь мерці і труни. Ні! Хочу ліру я розбить, Узяти сурму мідну І нею з гір мерців будить І Україну бідну. Лишу я співи про красу, Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. |
| 1908 |