| * * * |
|
Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! Я хочу вам про рідний край казать... Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких. Не слів мені, а іскр блискучих і палких! Хай кида іскрами вогонь моїх промов, Ах, мій народ з катами вмісті йшов, Сам скутий раб — заковував других. Не слів мені, о ні! Не слів, а ніжних хвиль! Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... |
| 1906 |