* * * |
Скільки політиків різних пород! Скільки політиків! Бідний народ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Кожний отаман або кандидат! Чуха потилицю добрий наш сват... Ось де недоленька, ось де біда, Преться в політики миша руда! Тільки «аз-буки» хто-небудь утне, Духом Жореса від його вже тхне! Каже: «Спасу, доведу тільки я...» Глянеш — нікчемне, дурне, як теля. А на Вкраїні гарячі часи, Треба і сили, і рук до коси, Треба в’язати убогі снопи. Треба орати гулящі степи... Місто порожнє. Умерло життя. Всюди на вулицях повно сміття. От би вагонів хоч п’ять із біди Наших «лойд-джорджів» послати туди. Кожному дати мітлу чи косу... Ти ж говорив: Україну спасу... Маєш нагоду... мети і коси, Край свій мітлою й косою спаси. |