| * * * |
|
Золоті хвилини линуть, Наче бджоли мед несуть. Кожну мить нектар солодкий Я спрагнілим серцем п’ю. Золота суріпка, ромен, Скільки бджіл! Як тих хвилин! Сонце, жайворонки в небі, Але скільки їх в мені! Як бджілки, летять хвилини, Всі блискучі, золоті... Знаю я: це ти їх щедро Випускаєш з рук своїх. |
| 26.VII.1923 |