| * * * |
|
Зрадила та, що любила... Зрадила мила мені,— Пусто у серці без неї, Сумно, як в темній труні. Падає листя з берези, Капають роси з гілля... Сам би я плакав, та сльози Всі уже виплакав я. Падає листя з берези... Все навкруги умира, Ніби і в серці у мене Вогник життя догора. Впасти б на землю і спати Сотні і тисячі зим... Думать про милу зрадливу, Марить минулим усім. |
| 1906 |