Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    В.Мова
Напровесні
Знову весна розгостилась,
Знову вже тануть сніги,
Знов ручаї у яри покотились,
Знов пучнявіють луги!..

Знов і в душі розбудились
Теплі чутоби гуртом,
Знов вона вся розтопилась
Щастям, любов’ю, добром.

Тільки в тих гарних чутобах
Чується й болісний сум...
З серця встає, мов із гробу,
Низка притиснутих дум.

Всім-бо весняна година
Щастя і втіхи приводе,
Тільки немає утіхи Вкраїні —
Їй і весною негода!..
Року 1882—1890
Джерело: В.В.Стрілець