Напровесні |
Знову весна розгостилась, Знову вже тануть сніги, Знов ручаї у яри покотились, Знов пучнявіють луги!.. Знов і в душі розбудились Теплі чутоби гуртом, Знов вона вся розтопилась Щастям, любов’ю, добром. Тільки в тих гарних чутобах Чується й болісний сум... З серця встає, мов із гробу, Низка притиснутих дум. Всім-бо весняна година Щастя і втіхи приводе, Тільки немає утіхи Вкраїні — Їй і весною негода!.. |
Року 1882—1890 |
![]() |
Джерело: В.В.Стрілець |