Гук до товариства молодечого віку

Гей, давно, за літ хлоп’ячих,
Був нас гурт метких, гарячих;
Ми горнулися в громаду,
І була в нас рада в раду

За Вкраїну сміло стати,
Її з злиднів рятувати,
Та будить народ з дрімоти,
Та піднять його з темноти,

Та на путь звернути праву,
Путь шаноби, честі й слави.
Гей, в той любий вік хлоп’ячий
Були душі в нас киплячі

Від любви огню святого
І була в нас віра многа!
Гей, в ті літа молодії
Були гарні в нас надії!

І була палка жагота
До громадської роботи,
І порив до цілей милих,
І ми чулися на силах!..

З того часу невзамітку
Промайнула чверть столітку!..
Та без сліду промайнула,
Мов в тюрмі вона минула,

Промайнула без свободи
Задля праці для народу...
Через тяжкі заборони
Німували наші дзвони

І німують до сьогодні...
Де ж бо ви, борці народні?
Чом під час сієї скрути
Вас цілком таки не чути?

Чом про вас ніхто не знає?
Чи ви є, чи вже немає?
Гей, хто віри ще не стратив
В визвол наш з тюремних гратів.

Хто надії наші гарні
Ще не йме за химри марні,
За саме пустеє мрево,–
Відгукніться, хлопці, де ви?

Гей, хто вірить в ліпші часи,
То й мені подайте гласу!
Гей, подайте гласу-гуку,
Порятуйте душу з муки

Та утіште серце хворе,
Що відчай холодний боре!

1886–1890 року, Катеринодар

Джерело: В.В.Стрілець