| ОСІННІЙ СТІКС |
|
Знов в сурми вітру осінь кличе Справлять останній похорон, І в ніч, ховаючи обличчя, Керує човен свій Харон. Вже жовтень вилиняв до кости, Рида простором листопад, Стриба і в зливах потопа Під дикий регіт високости. Заплющивши повіки хмар, Забуло небо землю знову. В яку весну незнано-нову Везе Харон чергу примар? |
| 1922 |