| * * * |
|
Вже все згубив: юнацтва подих, Ранкові мрії, ніжність врод, Навік, навік мої клейноди — Скарби пороків і скорбот. Не слави шал, не хрест лицарства,— Це все завіяв вихор днів,— Я зацного* володар царства: Престола зла, країн гріхів. Назавше захід пурпуровий Життю зловісно-грізне тло. Мій самоцвіт — рубіни крови, Моя краса — останнє зло. |
| 1923 |