| ТРАВЕНЬ | ||
| ||
|
Крізь легкий дим хмільного ладану Знов бачу синяву ясну, І далину, ланами латану, І несподівану весну. Здавалось, всі отрути випито І дух на попіл перетлів, І раптом — сяє травня ліпота На радісно-зеленім тлі! Луна зелена проскомідія, І вірю, і душа співа: Не з воску — з каменю і міді я Карбую вічнії слова. |
||
| 1924 | ||