| * * * |
|
Оттак. Горілки хміль жорстокий, Корчма, шинкарка, гурт п’яниць. Там, де доріг життя — розтоки, Там, де немає таємниць. Там все просте, як срібна гривня, Якою платиш за питво. Там всі перед майбутнім рівні Скарбами скорби і мертвот. Ридає скрипка. Тужить бубон. Не чуть... Горілка заглуша. В обіймах божевілля й згуби Тремтить розхристана душа. Надихане, слизьке повітря Ковтають спалені уста. ...Горілка все обмиє й витре, Тяжка, жорстока і проста. |