| * * * |
|
Де ти, сподівана доле? Де ти, надіє свята? Вже проминають поволі Ті молодії літа, Гасну і в’яну поволі, Серце щоднини болить... Де ти, сподівана доле? — Тихо! Бо доленька спить!.. Де ти, сподівана доле? Чом тебе й досі нема? Вже наступає поволі Добра холодна зима. Серце в грудях леденіє, Камінь на серці тяжить... Де ти. рожева надіє? — Тихо! Надія мовчить!.. Де ти, сподівана доле? Де ти, надіє моя? Сохну і в’яну поволі... Вічно скитаюся я. Щастя не мав я ніколи... Гаснуть надії мої. Вже не віднайду я долі, Не дочекаюсь її!.. |