Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Волинська
* * *
Черкнутися душею до душі —
І розлетітись на свої орбіти:
Окремі біди-радощі терпіти,
Окремі будувати міражі,
Окремо гріти зашпорів озноб,
Врізаючись в навколишню байдужість,
Колись, на узвичаєному крузі
Зустрітись знову, знов зустрітись, щоб
Черкнутись ланцюгами в ланцюги —
І розминутись на свої дороги,
І знову обійтися, слава Богу,
Без пристрасті, без болю, без жаги.