Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Волинська
* * *
Через життя наосліп йшла,
Гріховне з праведним мішала,
і повсякденності зола
іскринку Божу пожирала.

Намарне гаяла літа
Серед людської злої пущі,
і поглинала пустота
Моє життя скороминуще.

Благословляю день і час,
і милість Господа велику,
Що присудив з’єднати нас,
Не розлучати нас довіку!

Моя ти іскро з висоти,
Моє щасливе двоголосся!
Коханий мій! Якби не ти,
Життя б моє — не відбулося.