Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Волинська
* * *
Хризантеми розхитує вітер,
Клапті снігу підсвічують мить,
І на них недоплаченим митом
Позолота остання летить,
Ніби застерігаючи сущих,
Що об старість спіткнуться не раз,
Бо щомиті збирає подушне,
Стрімголов пролітаючи, час.
І нікчемно мізерний виторг
Залишається з ярмарку літ...

Хризантеми розхитує вітер.
Позолота вмерзає у лід.