Від упорядника |  Новини |  Зміст |  Стежки |  Подяка    А.Волинська
* * *
Над втомленою щедрістю землею
Сповняється щорічний ритуал:
Знов Осінь, як біблійна Саломея
Розпочинає танець покривал.

Спадають ниць її розкішні шати,
Багряно-жовте царське покриття.
Стою. Дивлюсь. Очей — не відірвати.
І ще чогось чекаю від життя.

Воно ще буде лагідним до мене,
Я прозирну найглибшу його суть.
Це не мою ще голову шалену
На блюді закривавленім несуть.